Ця робота безпосередньо пов'язана з попередньою — «Триєдиною свідомістю бога. Теорією Єдності». У ньому більш диференційовано показано суть роботи кожного із трьох рівнів свідомості. Показано їх взаємодії, як між собою, так і зі своїми несвідомими в аналітико-синтетичних парах. Все це призводить до різноманітності конструктивних особливостей у будові фізичних тіл – генотипних «портретів» своїх архетипічних аналогів – сутностей. А разом на базі ефірного, астрального та ментального тіл вони створюють фенотипний продукт — буфер, який регулює співвідношення «тварини» та «божественності» у людині — його особистість. Неважко здогадатися, що такі конструктивні особливості якраз і є різними ступенями еволюційного розвитку людської сутності — безсмертної частини душі, яка зосереджена у трьох вищих тілах.