"Горгулья з хрускотом піднялася, розправила крила і зістрибнула вниз. Вона справжня! А якщо справжня, значить, навряд чи просто випадково повз пролітала! Я спробувала встати, але горгуля приземлилася на плиту прямо переді мною і я, не втримавшись, ганебно шлепнулась на п'яту точку. Демони з ним, я не горда, на своїх двох не піду, так хоч повзу... Мамочка! істотою. Горгулья ж, упершись однією рукою в камінь біля мого обличчя, майже впритул наблизила до мене морду з блискучими, наче гранітна крихта, темно-сірими очима без білка. — Ніякого звернення до стихій!