Я зустріла його на найскладнішому завданні з усіх, що довелося виконувати. Від чіткого дотримання інструкцій та правил залежить не лише успіх моєї місії, а й життя. Він лише раб, волею долі потрапив у моє розпорядження. Як вчинити, коли перед очима страждає реальна, жива людина? Що робити, якщо дотримуватись інструкцій стає занадто непросто? Адже я теж жива людина. Я потрапив до неї безправним рабом, який майже забув себе. Шість нескінченних років мріяв лише про свободу, але з Таріна втекти неможливо. У світі усталеного матріархату чоловікові-рабу, колишньому вільному, нічого не світить. Таких не відпускають, таким показують всю повноту людської жорстокості на тлі вседозволеності. Господарям не можна вірити, вони можуть лише прикидатись і насолоджуватися владою. Господарям не можна відкриватись, навіть коли так не вистачає простого людського тепла. Але ж я теж – жива людина. Ця книга – про справжню мужність, про доброту всупереч розсудливості, про кохання без умов і про те, що таке людяність.