Ніщо не віщувало біди цього звичайнісінького ранку, коли Марина дорогою до школи раптом почула дивний звук, а потім побачила жахливу, злісно посміхаючись мертвенно-білу маску. Не давши Марині навіть оговтатися від шоку, диявольське наслання з'являється знову і знову – спочатку на шибці, а потім з-під сивих пасм таємничого водія в білому одязі. «Чому на мене полює привид?! Що йому від мене треба?! – гарячково бурмоче Марина і згадує, що рівно рік тому вона розмовляла з духами...