Тихо. Ти чуєш, як тихо? Нас залишили самих у цій тиші. Щоби ми подумали. Щоб зрозуміли, що далі так не може тривати. Це катування. Це нестерпне катування. Я хочу померти, аби не було так боляче. Кожен раз. Щоразу, коли ти розчиняєшся в ранковому серпанку. Залиш мене тут. Залиш одну. Іди. Геть! Ми надто близько до світу «на межі». Підштовхни мене в прірву, а сам рятуйся. Світ здригнувся. Перекинувся. Яскраві вогні майнули перед очима. І я зісковзнула з поручнів.