На аркуші паперу була намальована світловолоса дівчинка. Вона дивилася на довгого чоловіка і кричала від жаху, бо він тяг до неї довгі, чорні, схожі на гілки дерева руки. З його грудей стирчала піку, а живіт був забруднений бурою кров'ю… Художник зробив кілька мазків і опустив кисть. У цей момент пролунав дзвінок, і він почув лише два слова: «Вона жива…» Ольга опритомніла в незнайомому місці і зрозуміла: треба бігти! Подолаючи слабкість, вона вибралася з клініки і сховалася у квартирі випадкової попутниці. Дівчина погано пам'ятала, що з нею сталося, але найжахливіше – вона не впізнавала в дзеркалі своє обличчя!.. Ольга не здогадувалася: вона лише героїня шахової партії, розпочатої таємничим незнайомцем зі своїм віртуальним супротивником на прізвисько Спас. Спас міг робити ходи, залишаючись по той бік монітора, і фігура, що програла, втрачала не тільки місце на дошці, а й життя…