У цій книзі представлено монографічне дослідження, присвячене духовно-релігійним аспектам художньої творчості Л. Н. Толстого. Велике значення надається мало дослідженим «малим» творам і нарисам письменника, мають важливого значення щодо уявлень Толстого про вищу життєву правду. У вітчизняній свідомості склався образ Толстого-бунтаря та боговідступника, що розхитує церковні та державні підвалини. Останніми роками дедалі популярнішим стає інша ідея – ідея Толстого як релігійного вчителя всього людства, ідея «духовного екуменізму» письменника. Автор книги переконаний, що суттєвим у художньому світі письменника слід визнавати православне розуміння правди та праведництва. Розкриття православної сторони літературної спадщини Толстого в порівнянні з неправославною, зробленою в книзі, дозволяє значно розширити уявлення про реальні складності і багатство особистості і творчості великого письменника. .