У роботах про радянське кіно прийнято описувати прихід до нього звуку як момент кризи та провалу, момент, коли золоте століття радянського авангардного кіно та монтажної школи раптово добігло кінця. Радянської кінопромисловістю часто нехтують як «технологічно відсталою», зосереджуючись на проблемі переходу як на одній із спроб «наздогнати та перегнати» американську кіноіндустрію. Метою цієї книги є розповісти історію, відмінну від звичайного наративу про радянську відсталість. Автор показує, що «довгий перехід» до звуку дав радянським кінематографістам можливість теоретизувати та експериментувати з новою звуковою технологією способами, які були недоступні їхнім західним колегам через ринкові сили та залежність від запитів аудиторії. Ці ранні експерименти зі звуком – багато з яких залишаються невідомими – можуть чимало розповісти нам про той період культурних потрясінь, коли Радянський Союз переходив від революційних двадцятих до сталінських тридцятих. У форматі PDF A4 збережено видавничий макет книги.