Автор двадцять років прожив на крайній півночі Сибіру. Повісті, що увійшли до книги, розповідають про дійсні події, в них багато пригод та подробиць із життя тундри. У першій появі у людської оселі невідомої істоти фантастичних розмірів змушує героїв зайнятися розкриттям таємниці «полярного дива». У другій повісті невелика родина вирушає у далеку подорож зимовою тундрою, щоб перевірити легенду про «сонячних птахів» — одну із загадок Чукотської землі. Чарівні картини малює автор, розповідаючи про цей похід Анадирськими горами. Розповіді також присвячені Півночі — звірині, яка його населяє, і людині.