Біда не приходить одна. І здається, страшніше за лихо, ніж війна, бути не може. Коли твоя хата – більше не твоя фортеця. Коли з вікон його видно шибениці. Коли твоє серце сповнюється ненавистю та страхом. Але біда не приходить одна… Слідом за окупантами до тихого містечка вповзає щось темне та ненаситне. І старий будинок на дні Гремучої лощини прокидається від багаторічного сну, щоб згадати, яким він був, які люди в ньому жили. Чи не люди?.. А сама ти чуєш тихий шепіт, що долинає з дна лощини. І крик тієї, що пішла назавжди, рве барабанні перетинки – згадуй! Згадуй, на що здатна! Згадуй, хто ти є насправді! Безневинна стара?.. Вчителька німецької?.. Покірна жертва?.. Чи щось більше?! Хочеш урятувати тих, кого ще можна врятувати? Тоді прийшов твій час заглянути у прірву…