Ця книга складається з трьох внутрішньо взаємозалежних історій. У першій історії група ісламських екстремістів підриває теплохід на ставку, а потім розстрілює людей на пляжі. Вони не висувають вимог, їм нічого не треба – вони просто вбивають в ім'я Аллаха. На їхньому шляху постають не правоохоронні органи – а небайдужі люди, військові та цивільні, яким не байдуже, де вони живуть. І на цьому шляху, борючись із злом – вони й самі творять зло. Але все обривається, коли дві ракети потрапляють до нафтопереробного заводу в Уфі. І тут на їхньому шляху стають небайдужі – козаки, відставні та діючі офіцери. А президент автономії істерично вимагає евакуювати його з усім накраденим, не підозрюючи що в його охороні смертник. А всім місцевим міліціонерам, військовим, просто авторитетним людям тепер треба обирати – з ким вони. Тому що на двох стільцях сидіти більше вже не виходить. У третій історії лейтенант Томас Крайс із Бундесверу – служить в Афганістані. Це відрядження називається айнзац. Він не розуміє, навіщо він тут, але сумлінно несе службу. А ще йому сняться дивні сни – про Берлін сорок п'ятого. І одного разу – він потрапляє в якесь дивне місце і зустрічає там прадіда, що давно загинув…