Одного разу Каті довелося розпочати життя з нуля — її зрадив чоловік, якому вона вірила більше, ніж собі. Вона не зламалася, знайшла улюблену роботу, навіть навчилася бути щасливою, коли Руслан знову вторгся у її світ. Катя дізнається, що її чоловік, з яким вона так і не розлучилася, опинився в психіатричній лікарні, тепер він безпорадний, як дитина. Лікарі вважають, що Руслан від народження страждає на психічні розлади, але Катя знає, що це неправда. З жалю вона забирає чоловіка додому, і в її життя поступово прокрадуються події, гідні гірших нічних кошмарів. Найпростіше відмовитися від чоловіка, залишити його віч-на-віч із хаосом і спокійно жити далі. Але Катя з подивом розуміє, що, як і раніше, любить його, а отже, готова ризикнути всім, щоб його врятувати. . Занадто великий біль вони завдали. А штамп у паспорті… Про нього я зовсім забула. Тим дивніше було почути дзвінок із «Срібного бору». Приватна психіатрична клініка могла тримати у себе пацієнтів доти, доки за них платили. За Руслана платити припинили – його мати померла. Єдиним запасним контактом було вказано я. Але я гадки не маю, чому колишній чоловік уже багато років лікується в клініці! Шизофренія? У Руслана? Цього просто не може бути... Лікар пояснив, що без догляду чоловік не впорається. Він потрапив у страшну аварію, після якої став абсолютно неосудним. У це я теж не могла повірити, адже Руслан чудово водив машину. І чому я погодилася забрати його з клініки? Те, що колишній чоловік не хворий, було очевидним. Лікарі самі не могли зрозуміти, що саме сталося. В наявності всі наслідки травми, але від аварії немає і сліду. Навіщо я погодилася допомагати йому? Він перетворив моє життя на справжній жах. Чи не він, а той, ким він став? Чим став…Але я мушу спробувати. Хоч би які сили захопили Руслана, я зобов'язана його врятувати. Адже я, здається, ще люблю його…