«Він розтягнувся поряд зі своїм вчорашнім придбанням, спробував знову заснути, але тужливі думки про витрачену марну відпустку настирливо крутилися в кучерявій голові зі слідами залисин, що вже намітилися. Ніколи ще Коктебель не ставився до нього так жорстоко. За п'ятнадцять років щорічних візитів кожна поїздка нарешті винагороджувала приємними спогадами про чергове розбите серце. Так, йому було про що розповісти та чим похвалитися. Він вважав себе великим знавцем жіночої психології, здатним привернути до себе будь-яку даму. Чим недосяжніше здавалася мета, тим більшого інтересу він відчував…»