Його тепла посмішка, глибина синіх очей, завидна зовнішність, безкорислива доброта і світські манери поселили в мене надію на існування мого ідеалу. Але недосяжність лякає. Він зі світу розкоші, мрія будь-якої дівчини. Я ж звичайна сирота з дитбудинку, яка живе у злиднях і змушена терпіти знущання всі свої дитячі роки. Він і не подивився б на мене, якби не обставини. Мене удочерив мій біологічний батько, який дізнався про мене досить пізно, і я звикаю до нового, багатого світу. Чи вийде грати нові ролі? Роль доньки знаменитості? Роль дівчини обожнюваного усіма ідеалу? А якщо ідеал – зовсім не ідеал насправді? Якщо виявляється, що життя еліт не схоже на картинку?