Ти знаєш свого Голіафа. Ти впізнаєш його ходу і громоподібний голос. Він глузує з тебе, використовуючи рахунки, які ти не в змозі оплатити. Він використовує людей, яким догодити неможливо, та звички, з якими ти не впораєшся. Він знущається з тебе, нагадуючи про минулі поразки, які тобі не забути, і пророкуючи майбутнє, якого ти боїшся. Але так само, як Давид, ти можеш вийти назустріч своєму велетню, хоча ти не найсильніший, не найсвятіший, не найрозумніший і не екіпірований для цієї зустрічі. Давид. Ти можеш не раз прочитати його історію і не зрозуміти, що Бог побачив у ньому. Його життя не було бездоганним і бездоганним життям святої людини. Він падав так само часто, як піднімався, стикався не менше, ніж перемагав. Але тим, хто слухає голос Голіафа, Давид нагадує: Дивись на велетнів — і ти спіткнешся. Дивись на бога, і твій велетень розсиплеться.