Історія з дружиною залишила в душі Валерія Степановича глибокий, потворний слід. Він вирішив, що більше ніколи не зможе покохати жінку. Навіть раптова сліпота не змінила його ставлення до протилежної статі — брехливої та порожньої. І тільки після зустрічі з Людою Валера раптом відчув, як душа його здригнулася, наче після непритомності, і наповнилася чимось невідомим, чарівним, ніжним. Він вперше обіймав жінку і не зневажав її, навпаки, йому хотілося сховати її в себе, щоб захистити від злого та безглуздого світу. Щастя Людмили було також раптовим. Вона вже давно нічого не чекала від життя. Їй було майже тридцять п'ять, і за всі ці роки жоден чоловік не глянув на неї інакше, як з жалем. А зараз Люда просто боялася померти від щастя, що налило на неї. Чуже щастя, як правило, стає чиїмось горем ... У повісті «Сліпий масажист», як і в інших творах, що увійшли до цієї книги, Ера Єршова звертається до теми крихкості людського життя .