«У розважальному саду досить багато народу. Румунський оркестр гуде і підвищує на естраді. На піщаному майданчику, обставленому ріденькими деревцями, темрява майже непроникна. Прогулюються, а більше тупцюють на місці, чоловіки найрізноманітнішого виду, і в різних градусах внутрішньої температури. Між ними шморгають, як тіні, якісь дівчата з сумочками в руках, і садові «матусі», які постійно мають про щось переговорити з буфетними лакеями. Ближче до театру повільно походжають «етуалі», у величезних капелюхах і дивовижних накидках, і при кожному повороті до них хтось підбігає і хтось від них відбігає. У кутку тераси, за столиком, сидять двоє молодих людей чепурного вигляду ... » Твір дається в дореформеному алфавіті.