Канікули
після оплати (24/7)
(для всіх пристроїв)
(в т.ч. для Apple та Android)
«Сніданок уже поданий на стіл, але господиня ще не вийшла. Вона сидить у своїй кімнаті, перед туалетним столиком, приставленим у простирадло між відчиненими вікнами. Вітер ворушить шторами і іноді здіймає їх, як вітрила. Спиртова лампочка догоряє, і блакитний язичок, що завмирає, трохи лиже прокопчені щипці. Марія Андріївна вже закінчила свої ondulations, але їй не хочеться покинути табурет перед дзеркалом. Вона наблизила обличчя до самого скла і розглядає себе в упор короткозорими, вицвілими очима, і навіщо-то проводить двома пальцями то бровами, то над бровами. Вже з чверть години вона так сидить, і здається, все розглянула, до останніх складочок на куточках очей, але ніяк не може розлучитися зі своїм містом. Власне, це найулюбленіше її заняття вдень, і особливо вранці, коли зовсім нема чого робити. Сидить, дивиться в дзеркало, і ніколи не скучить, ніби вперше в житті має можливість розглянути себе...» Твір дається в дореформеному алфавіті.
Характеристики
- ФІО Автора
- Василий Авсеенко Григорьевич
- Мова
- Українська