Я одягнув окуляри, підійшов до малюка і придивився. Ніби воші на голові не повзали. Але пахло від нього не надто приємно. Це був запах не стільки бруду, скільки якоїсь залежалості, прілої трави, болота. Показав на нього пальцем, занурив цей палець у воду, знову сказав: «Гой». Воно явно хотіло, щоб я першим заліз у ванну. Що ж, я почав роздягатися. Дитина – теж. Я залишився в трусах, дитина — в чомусь, що нагадує пов'язку на стегнах. Ось він її розмотав. Слава аллаху – хлопчик. І не обрізаний, що зводить нанівець версію про бедуїни. Хлопчик спіймав мій погляд на його пах, кивнув і запустив руку мені в труси.