Лицар Ангелікасти. Спаситель Лева. Великий магістр Ордену. Владика Темних Ангелів. Захисник Калібану. Єретик-хаосит. Руйнівник Калібану. Чорнокнижник Безодні. Архізрадник. Темний Оракул. Перший із Занепалих. Чи може все це поєднуватись в одній особистості? Лютера тримали в ув'язненні десять тисяч років, не дозволяючи йому померти. Він — втілене прокляття та порятунок Темних Ангелів. Ніхто не наближений до серця та історії капітула настільки, як ця людина, яка об'єднала у собі всі аспекти величі Першого легіону та всі ганебні риси воїнства. Розповідь про його долю — легенда про Єресі Хоруса та падіння з висот Просвітництва, що написано на сторінках одного довгого життя. Слава, честь, гордість, ганьба та зрада сплітаються тут у гобелен правди та брехні, який верховні великі магістри Темних Ангелів намагалися вивчити та розпустити протягом ста кривавих століть. Лютер стверджує, що кається у колишніх діяннях, але чи його гріхи прирекли капітул на буття, повне таємниць? Чи варто було б уважніше прислухатися до застережень самої історії?