Книга американського соціолога Ервіна Гоффмана «Тотальні інститути» (1963) — це дослідження соціальних процесів, що призводять до зміни ідентичності людей, які опинилися в закритих установах: психіатричних лікарнях, в'язницях, концентраційних таборах, монастирях, армійських казармах. На основі власної етнографічної роботи в психіатричній лікарні та численних додаткових джерел: художньої літератури, мемуарів, наукових публікацій, Гоффман малює об'ємну картину трансформацій, які зазнає самосприйняття постояльців тотальних інститутів, та засобів, які постояльці використовують для захисту від руйнівного впливу про себе та інших. Книга «Тотальні інститути» стала важливим етапом осмислення закритих установ у соціальних науках, а й у суспільстві загалом. Вперше повністю перекладається російською мовою.