Небагато людей пережили останній день в історії світу, коли рукотворне полум'я спалахнуло яскравіше тисячі сонців. Але й ті, що через роки вибралися з підземних притулків, вже не могли залишитися колишніми. Їхні душі вигоріли зсередини, а попіл осів у серці, покривши його чорною пеленою байдужості. У ньому більше немає місця для любові та ненависті, дружби та взаємодопомоги, жалю та співчуття. Первісні закони виживання, жорстокість, обман і жадібність заволоділи людством. Нескінченна м'ясорубка затягує всіх, навіть найдостойніших, жене вперед, і варто комусь зупинитися – він упаде мертво, віддавши всі сили в безглуздій гонці. Доля звела їх разом – дві долі, два мири, двох людей. Але... чи людей?