– Скажіть, а ми не могли з вами десь бачитися?.. Можливо, кілька годин тому, м?

Ось же… гад! Лускатий гад. Драконище, щоб його!

– Я був з однієї прекрасної леді. Леді була повністю оголеною.

Я мало не сказала: “Не оголеною, а в сорочці! Але цим би я точно видала себе з головою, а дракон тільки цього й домагався. - Вона вкрала мою сорочку і зникла в цьому палаці. Хто знайде сорочку з вензелем на рукаві, той знайде і мою ранкову гостю. Сподіваюся, покоївки не підуть прямо зараз перевіряти мої покої?!

Вляпалася!

Подумала я, опинившись у спальні Вогняного принца і розбивши важливий артефакт.

З цього моменту все життя пішло шкереберть: відбір женихів для принцеси, назріваючий переворот, старі таємниці, що стали явними, і несподіваний, всіма забутий дар, що прокинувся в мені.

І у всьому винен драконище!