Чи можливо зустріти свого принца на білому мерседесі звичайній дівчині — зріст метр п'ятдесят із кепкою, руде волосся, сірі очі, вічні джинси та кросівки та жодних вишуканих манер? Чи можливо знову полюбити тому, хто втратив найдорожче в житті, зазнав зради близьких людей, відмовився від усього, що було сенсом життя раніше? Неможливо? А якщо все-таки спробувати? — Де ти його взагалі відкопала? - Ой, відчуваю, просто так Вітька від мене сьогодні не відстане - Ти, до речі, знаєш, яке прізвище у твого Кості? - Яка? - що там ще в нього з прізвищем не так - Абрамович? - Майже вгадала. Васнєцов у нього прізвище. — Це який художник, чи що? — намагаюся пожартувати я, розуміючи, що Вітька, звичайно, мав на увазі Миколу Васнєцова, відомого бізнесмена та мільйонера. — Ага, який грошики малює. Костянтин Миколайович Васнєцов. Нічого не каже тобі? — Чи мало на світі однофамільців? Сам подумай, де той Васнєцов, а де наше містечко. Що він тут забув?