У книзі Адама Туза аналізується драматичний період, з 1900 року і до кінця Другої світової війни, протягом якого у статистичні дослідження впроваджувалися інноваційні підходи. На рубежі століть практично ніде ще не існувало економічної статистики у тому вигляді, в якому вона знайома нам сьогодні. До 1944 року для управління економікою воєнного періоду озброєння було прийнято весь арсенал сучасної економічної статистики. Як продемонстровано у цій книзі, у період між Першою та Другою світовими війнами як Веймарська республіка, так і Третій рейх перебували на передньому краї інноваційних статистичних розробок. Нові методи вимірювання економічних властивостей виникли, з одного боку, завдяки сучасному розвитку макроекономічної теорії, з другого – у зв'язку з тим, що вони були надзвичайно потрібні уряду. За часів Веймарської республіки найактивніше здійснювалися макроекономічні дослідження. При нацистському режимі цьому статистичному інструментарію судилося створити основу для найсміливіших експериментів в економічному плануванні. загалом.