Відносини Рози з рідними завжди залишали бажати кращого: мати постійно читала нотації, тіткине зарозуміле заступництво дратувало, діду не було до неї справи. Вона нізащо не залишилася б з ними під одним дахом, але через зимову негоду дороги замело, і дівчина була замкнена з родиною в заміському особняку тітки. Після новорічної ночі Роза зрозуміла, що в будинку твориться щось дивне і страшне… Його мешканці зовсім перестали спати, виявили, що в селищі, крім них, нікого не залишилося, а повний місяць незрозуміло затягнувся. Усі їхні спроби вибратися в місто провалилися, а за вікнами щоночі стала з'являтися постать у чорному капюшоні…