«Люцифер стояв і спостерігав за тим, що відбувається. Він був задоволений. Перед ним зібралося чимало людей. Усі вони підкорялися йому беззаперечно. Не дарма ж той, кого називають Дияволом, при їх створенні вклав у еліксир додатковий елемент, який змушує його нащадків поклонятися йому. Люцифер завжди був хитрим і дивиться далеко вперед. На обличчі диявола в людській подобі з'явилася страшна усмішка. Провівши багато років у пеклі, він не відчував нічого, окрім бажання помститися. А зараз у нього з'явилася така нагода. Його укладання закінчилося і він був готовий захопити небеса. Батько сильно помилився, коли поставив людей вище за ангелів. Він за це заплатить. Його улюблені створіння підуть війною проти нього. І армію очолить відкинутий син…»