– Я тебе купую, – в очах Влада розлився вже знайомий арктичний холод. – Я не річ, – мій голос тремтів, але я вперто підняла підборіддя. - Необов'язково бути річчю, щоб продаватися, Ліно. Все вже вирішено, - знизав він плечима і повторив зі сталевою твердістю: - Я тебе купую. Я втратила чоловіка три роки тому і весь цей час не жила – існувала. А коли все ж таки зважилася повернутися до життя, зустріла чоловіка, точнісінько схожого на мого чоловіка. У його очах – лід, у його голосі – ненависть. Я не знаю, чи повернувся він із потойбічного світу, зате розумію, що ця людина хоче лише одного – помститися мені. Але за що? У виготовленні обкладинки використано ліцензійний вихідник AdobeStock 182440618. Містить нецензурну лайку.