Канада початку XX століття… Позаду студентські роки, і «Аня з острова Принца Едуарда» стає «Анею з Шумлячих Тополь», директоркою середньої школи в маленькому містечку. З того часу, як її руку прикрашає скромне «кільце нареченої», вона дуже цікавиться серцевими справами інших людей і радіє тому, що так багато щастя на світі. І знову поворот на дорозі, а за ним — весілля та свій «Будинок Мрії». Усім сумно, що вона їде. Але хіба не було б жахливо знати, що їх тішить її від'їзд чи що їм не буде трішки не вистачати її, коли вона поїде?