Ось хоче Даша Васильєва спокійно відпочити у сезон відпусток, як усі нормальні люди, а не виходить! В офіс полковника Дегтярьова звернулася мила дівчина Ганна і повідомила, що її мама збожеволіла. Після смерті чоловіка, батька Ані, жінка пов'язала своє життя з Юрієм Рогачовим, підозрілим типом неосяжних розмірів. Аня не вірить у кохання Рогачова. Дуже вже він солодкий, прямо цукор з медом і зверху шоколад. Юрій обсипає маму компліментами та дорогими подарунками, але очі залишаються тьмяними, як у мертвої риби. І ось мама потрапляє до лікарні з інфарктом, а згодом і інсульт її розбиває. Аня підозрює, що новоявлений чоловік отруїв дружину, і просить сищиків вивести його на чисту воду. Але замість чистої води довелося Даші поринути у «болото» премерзких сімейних таємниць. А в процесі розслідування поринути ще й у справжнє болото! Ну що ж… Запах боліт виявився амброзією в порівнянні з правдою, яку Даші вдалося з'ясувати. Її творчість наповнює серця і душі світлом, оптимізмом, радістю, впевненістю в завтрашньому дні! «Донцова неймовірна роботяга! Я не знаю жодного іншого письменника, який би стільки працював. Я ставлюся до неї з повагою як до зразка письменницької працьовитості. Жінки потребують психологічної підтримки та отримують її від Донцової. Я й сама свого часу прочитала кілька романів Донцової. Її читають дуже різні люди. І дуже зайняті бізнес-леді, щоб на якийсь час вимкнути голову, і домогосподарки, які мають перерву 15–20 хвилин між відвести-забрати дітей». – Галина Юзефович, літературний критик.