У нього було дві проблеми — дочки, які далекі й незрозумілі, як марсіанки. І ще батьки — це головна проблема, тому що їх уже двадцять років як немає в живих і він за ними сильно скучив. Чи не запросити їх на вечерю в ресторан і пригостити біфштексом, раптом вони завітають, залишивши на якийсь час тісні притулки з мармуровими дахами та висіченими іменами; де надто багато хрестів і замало ангелів? Як часто ми говоримо батькам, що любимо їх?