Казки бувають різні. Одні — про чудові міста та далекі країни. Інші — про добрих чарівників, принцес та ельфів. Треті — про героїчних лицарів та лютих чудовиськ. Мене попало: я потрапив туди, де казка давно стала буллю. Збулася мрія ідіота! Щоправда — є кілька проблем. Принцеси якісь не дуже прекрасні – це раз, чарівники жодного разу не добрі – це два. Ну і на роль чудовиська призначили мене - це три. Але ж жити треба? На роботу влаштовуватись, ремонт робити, зуби лікувати… А ви думали, чудовиська зуби не лікують чи що? Чи стоматологів у казці не водиться? Водяться, а як же. І ціни у них теж — казкові! Від автора: Якось доньки попросили мене розповісти казку. Ну, на кшталт страшилку, але нестрашну. Про кого? Про Бабайку. «Ну окей» - подумав я. І почав писати на ходу, напихаючи в історію мотиви відомих літературних та кінематографічних творів. Вийшло щось несподіване: такий собі кіберпанково-постапокаліптичний антураж, з численними і настільки улюбленими мною алюзіями, ремінісценціями та оммажами до нашої, звичної культури. Ельфи, гноми та орки живуть пліч-о-пліч з людьми, сидять у смартфонах, п'ють каву, каламутять бізнеси, б'ють один одному пики і закохуються. Магія сусідить із просунутою технологією, кіборги — з гоблінами, хтонічні чудовиська — із звичайними рекетирами та гопниками. І я подумав: треба писати! Але самі розумієте — казка для двох дівчаток трьох та семи років — це одне, а розважальне чтиво для нас із вами — дещо інше!