Обставини змусили прийняти допомогу людини, яка одного разу вже зрадила мою довіру. Укладаючи угоду, я й подумати не могла, чим це обернеться. Адже життя — це нескінченна низка радості та невдач, що змінюють один одного на всьому її протязі. Так сталося, що мій опікун став моїм життям з усіма його складовими. Треба б стерти з пам'яті величезні шматки цього життя — вирізати, як ножицями, і відпустити... Але поки що серце б'ється в грудях, не відступлюсь! Адже за щастя треба виборювати?