Я літав у горах, бачив сяючі снігові вершини, і чув їхню урочисту тишу. Я літав над морями, граючись із дельфінами, і відчував на собі солоні холодні бризки. Я піднімав хмари піску в пустелі, і разом з ними падав на прожарений під сонцем пісок. Я кидав оберемки сніжинок на далекому і холодному полюсі, і вони сяяли так само яскраво, як і сонце, яке там ніколи не заходило за обрій. Ні з чим незрівнянне почуття свободи і безкрайнього неба, і ти, що літає так високо, що думаєш, що залишився сам на всьому білому світі. Третя книга із циклу «Магія Уральського лісу».