У вітчизняного кінематографу є своє закулісся, за яке офіційні кінознавці намагаються не заглядати, щоб не руйнувати той міф, який десятиліттями пестувався ними в обивательській свідомості. Між тим без вивчення цього закулісся важко зрозуміти багато подій, які впливали (і продовжують впливати) на формування не лише вітчизняного кінематографу, але і нашої ідеології взагалі. Однією з найважливіших тем в цій закулісній історії є протистояння двох ідеологічних течій : російського (слов'янського) і єврейського (іудейського). Воно почалося фактично з моменту виникнення радянського кінематографу і триває досі, про що наочно свідчать події нашої вже новітньої, пострадянської історії. Помінялися лише персоналії цього протистояння.

Як це було при Сталіні, хто диригував долею екрану 30-50-х, на кого з майстрів кіно спирався хазяїн держави, які закулісні процеси відбувалися в кінематографі тих років? Кого з акторів, режисерів любив і не любив Сталін і хто любив і не любив його?