Більшість громадян СРСР, а нині Росії, вважали і вважають, що фарцівники – недалекі й морально жалюгідні типи, які чіпляли іноземців біля інтуристівських готелів, викльонюючи у них поношені речі в обмін на грошові сувеніри. На жаль, дійсність як завжди сильно розходиться зі звичними стереотипами. Справжні успішні фарцівники становили значну частину підпільної економіки СРСР. Вони робили статки та закладали основи майбутніх; примудрялися гарно смітити грошима в ті часи, коли радянські люди раділи, якщо їм вдавалося добути рулон туалетного паперу або палицю ковбаси. Як? Чому про фарцівників і тоді й зараз практично нічого не відомо? Чому ветерани фарцівки не поспішають «згадати минуле» та поділитися своїми спогадами?