У цій книзі, опублікованій 1838 р., Едгар Аллан По, прославлений творець гротескних фантасмагорій, шалених кошмарів і бездоганних логічних побудов, звернувся до улюбленої теми «морських» романів — плавання в Південні моря. Однак щоденник Артура Гордона Піма, що рясніє датами і географічними координатами, оповідає не тільки про рядові пригоди морської експедиції: бунт, корабельну аварію, жорстокий голод і зустріч мандрівників з підступними і кровожерливими дикунами. Подорож до Південного полюса стає для героїв досвідом занурення в Безодню, зіткнення зі Смертю, зустрічі з безмежним Хаосом буття, що змушує пережити екзистенційний Жах. версії — продовження книги По, а її лукаво-витонченій, майже модерністській побудові присвятив чимало сторінок Умберто Еко у своїх «Шістьох прогулянках у літературних лісах».