Людина я вразлива і ця вразливість вражає. Мене всю дорогу переслідують життєві бурі. Для людей стійких - це легкий освіжаючий вітерець, що надає пікантності та чарівності їхнього життя. Для мене жорстокий смерч, помножений на цунамі, після яких я довго не можу виразно думати про щось інше. Я до серцебиття ненавиджу якісь переїзди, зміни у долі. І напевно тому моє життя, всупереч зусиллям, складається з одних злощасних переїздів і змін у незрозумілий бік. Я змінив безліч адрес і квартир, жив з різними громадянками у шлюбі і без, захоплювався їх вторинними статевими ознаками, гладив по голові чужих дітей, але завдяки сволочному характеру ніде не приживався. Життя давало черговий пендель і, підштовхуваний ненавистю, я йшов далі, далі. Туди, де ще мене не знали. Але всі ці пересування з валізою по пересіченій дорогами та будинками місцевості мали вузький містечковий характер. Я змінював міста та населені пункти, іноді жив у пунктах та ненаселених, але меж області не перетинав…