Колись Мао Цзедун назвав китайський народ «чистим аркушем паперу, на якому можна написати будь-які ієрогліфи». Так само було його ставлення до міст Китаю під час Культурної революції. Однак дії Мао здаються дрібницями порівняно з політикою його послідовників, які відмовилися від будь-яких обмежень, – сьогодні Китай переживає урбанізацію в масштабах, яких не знала світова історія. У своєму есе відомий синолог Джулія Ловелл аналізує китайську політику у сфері архітектури та міського будівництва. Коло дійових осіб широке – це і західні архітектурні зірки, які злетіли до Китаю, як мухи на солодке, і політичні дисиденти, такі як Ай Вейвей, і непокірні жителі, які безстрашно співають пісні, дивлячись на наближення бульдозерів. Переклад: Оксана Якименко