У душі і пам'яті російського народу Російсько-японська війна (1904-1905) залишила дуже глибокий слід. До цього дня не вичерпується гарячий інтерес наших співвітчизників до трагічних і героїчних подій тих далеких років. Ця війна багато в чому визначила долю не лише Японії, але і Росії. Але якщо перемога Японії стала для країни стимулом в просуванні шляхом прогресу і підвищила її міжнародний авторитет, то поразка Росії в ще більшому ступені загострила ті протиріччя і труднощі, з якими зіткнулася наша країна на рубежі двох століть. Можна сказати, що ця поразка стала детонатором тих подій, які потрясли Росію в 1917 році і привели до падіння Імперії. Але нам нічого боятися пам'яті про Цусіму. Правда, якою ми повинні гордитися, показала, що російський народ не втратив свого героїчного духу. Ця правда вже впродовж тисячі років є рушійною силою російського народу, тією живою водою, яка сполучає знову разом тимчасово розрізнені частини російської держави і підіймає країну з одру смертельної хвороби, воскрешаючи її до нового життя.