У цьому оповіданні Роберт Сільверберг відведе нас на південь від Альмері до важкого Гіузу на півострові Кларитант, що омивається Клорпентинським морем, — у запашний край, що дарує заспокоєння, наскільки воно можливе на Землі, що вмирає. Тут ми зустрінемося з поетом і філософом, який приймає надто близько до серця мудрий древній вислів: «Їж, пий і веселись, адже завтра ми всі помремо». Особливо «Пий».