«…Витворт неквапливо, уважно дивлячись під ноги, пройшов до стоянки свого аеропіла, навколо якого вже метушилися молодші техніки. Про всяк випадок граф обійшов апарат по колу, оглядаючи стійки та розтяжки. Голова гуділа наче порожній котел, нічого не хотілося робити. Замкнувши коло, Майкл підвівся біля носової частини і кілька хвилин вирячився на худу дупу техніка, що стирчала з-під відкритого капота двигуна. Втім, насправді він дивився «крізь», не бачачи ні техніка, ні навіть самого аеропіла. Зосередитись не вдавалося. Тіло заливала глуха чорна втома, ніби він не спав усю ніч, а просидів за бриджем, вживаючи дешеве місцеве пійло, руки не слухалися, повіки так і норовили злипнутися. Насилу відірвавши погляд від солдатської дупи, Майкл почав дивитися, як на підкрилові пілони вішають п'ятисотфунтові бомби…»