Андреа Палладіо (1508–1580) – одна з ключових фігур італійського Відродження, архітектор, теоретик та знавець античної архітектури. Пройшовши шлях від рядового каменяра до архітектора, він поєднав міцні ремісничі навички і високі культурні устремління північноіталійських шанувальників античної класики, в коло яких був введений гуманістами Дж. Тріссіно і Д. Барбаро. Найбільш знамениті спроектовані ним у Віченці вілла Альмеріко Капра Ла-Ротонда, базиліка Палладіана, театр Олімпіко, собор Сан-Джорджо Маджоре у Венеції. Завдяки учням та послідовникам, його творчі принципи та досвід мали кардинальний вплив на долі світової архітектури. Палладіанство – особливий напрямок європейського класицизму наступних століть, базою для якого став трактат «Чотири книги про архітектуру», вперше виданий у Венеції 1570 року. Зазнавши численних перевидань та перекладів іноземними мовами, цей класичний твір зберігає свою значущість і сьогодні, служачи не лише літературним документом XVI століття, а й зразком високої архітектурної культури. У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.