Уолш звернув увагу, що всі світові релігії тією чи іншою мірою рекомендують своїм послідовникам розвивати у себе ряд спільних якостей і пропонують для цього відповідні практики, що розвивають. Тобто деяким психологічним практикам очевидно властивий статус загальності. Уолш нарахував сім таких загальнолюдських практик, що розвивають, об'єктами додатку яких служать:1.     мотиваційна сфера (прагнення, потягу, прихильності, бажання),2.     емоційна сфера (пристрасті, кохання, співчуття),3.     моральна сфера (добро, зло),4.     здатність до управління розумом (зосередження, спокій),5.     здатність до свідомості,6.     здатність до розуміння (мудрість) і7.     здатність до ефективної передачі досвіду (служіння). Уолш описав ці практики, присвятивши кожній з них окремий розділ; наприкінці розділу наводяться вправи для кращого засвоєння матеріалу. Книгу можна рекомендувати як навчальний посібник, тобто текст, який надає учням систематично викладену інформацію про певний предмет, — у даному випадку, про традиційні практики саморозвитку, — роблячи його доступним для подальшого осмисленого вивчення.