Закриття архівних документів для вільного наукового аналізу і міфологізація історичної пам'яті створили в СРСР ситуацію, коли узагальнення і вивчення негативного досвіду підсумків радянського промислового розвитку виявилося неможливим. Це у свою чергу привело до появи ілюзії успіху "сталінської" індустріалізації і завищення її значущості для підсумків війни. У цій роботі автор на основі широкого кола джерел аналізує роботу вітчизняної танкової промисловості напередодні і в роки Великої Вітчизняної війни.

У дослідженні детально розкриваються результати розвитку танкової промисловості до середини військового періоду, коли регулярний зрив виробничих програм змусив танкобудівників шукати шляхи виходу з положення, що склалося. Відмова керівництва країни скорочувати завищені плани випуску бронетехніки в умовах посилення дефіциту виробничих ресурсів змусила танкобудівників йти шляхом модернізації виробництва, спираючись переважно на власні можливості.