Кажуть, усі генії – психи. Або навпаки? Щодо інших не знаю, але я вже точно псих геніальний. Бо так з розбігу вляпуватись у колотнечі, а потім виходити з них сухим і гарним, як лебідь білий,— це ще вміти треба. Хоча цього разу у мене, схоже, справді серйозні проблеми, і не лише з головою. На світ, у якому я отримав шанс на нове життя, насувається невідворотно катастрофа. І завадити цьому належить саме мені – тихому юному курсанту військ магічної підтримки, жадібному до грошей і охочому до баб, а за сумісництвом посланцю бога. Отож потрапив так потрапив. Але нічого, прорвемося!.. Якщо тільки не заблукаємо в лабіринтах жіночої хитромудрості.