«...Тоноване скло водійських дверей наполовину було опущене. За кермом, відкинувшись на спинку сидіння і закинувши голову, напівлежав спортивного вигляду молодий гарний чоловік... На новенькому сталевого кольору піджаку з лівого боку, біля серця, чорнів невеликий отвір з густими, схоже, пороховими вкрапленнями по краях...» .Не зменшується турбот у районного прокурора Антона Бірюкова. І злочини, в яких доводиться йому розбиратися, стають дедалі витонченішими.