Замкнулась у Харкові в повній (якщо не чіплятися до дрібниць) самоті та спілкувалася з собою і трохи зі світом через сайт проза. ру та соц. мережу, про яку тепер говорити не люблять. Отже, якщо в текстах згадуються якісь зображення, то все там. Можливо, це стендапи перед дзеркалом, а може й звіти "як я до такого дійшла". Але за підсумком підстриглася та поїхала. Всі персонажі є вигаданими, і будь-який збіг з людьми, що реально живуть або жили, випадково.