«Скільки я читаю Жвалевського А. та Митька І., стільки вони мене ставлять у «глухий кут». Ніяк не вдається передбачити, що чекає на тебе в новій книзі. Мало того, невідомо, що буде на наступній сторінці. Букви, слова та словосполучення Андрій Валентинович та Ігор Євгенович вибудовують у такому хитромудрому порядку, що читання всіх цих винагород символів піднімає настрій та збагачує читача. Підсумок. У першій книзі трилогії автори досхочу посміялися з бідної (прошу вибачення за каламбурчик) пані. У другій пройшлися суспільством загалом. У третій - по суспільству в частинах і особливо добре по собі (або авторської братії в цілому)» («Архіви Кубікуса»). «Цей співавторський проект - пародія на Гаррі Поттера, виконана з блиском. Щедрість авторів на гумор, що досягає витонченості інтелектуального стеба, – некомерційна, на межі з чистим мистецтвом – змушує шкодувати, що їхній літературний дар (цікаво, він у них один на двох?) витрачається на такі легковажні речі…» («Прапор»)< /p>