Мама Лотті змушена виїхати у тривале робоче відрядження, тому Лотті переїжджає до дядька. З галасливого Лондона до тихого провінційного міста. У книгах у таких містечках часто ховаються справжні дива, і Лотті помітила дива майже відразу. У зоомагазині її дядька навіщось у порожніх клітинах стоять годівниці та напувалки. Папуга ніби підказує дядькові правильні слова у кросворді. Крім звичайнісіньких чорних і білих мишок в магазині продаються ще й рожеві. А такса Софі ніби розуміє людські розмови і важко утримується від коментарів. Невже тут десь причаїлася магія? Чи можливо, що розсіяний і дивовижний дядько Лотті - чарівник? І якщо так, то хто тоді сама Лотті – чарівниця чи звичайна дівчинка?